война

Війна зі смертю в гордій парі
Нанесли свої удари
В кожній сім’ї в кожнім роду
Лишили по собі біду:
Забрали батька у дитини,
Забрали брата у сестри,
У матері забрали сина,
Забрали і не віддали…
А матері й жінки чекали,
Та марно, любі не прийшли…
Жінки вмиваючись сльозами
Війну проклятую кляли,
Вночі збирали мовчки ранець,
І самі до бою йшли.
Так проходили роки
Жахливого одноманіття,
Та все ж змогли перемогти,
Лишити чисте небо дітям!