Так важко жити сиротині(українськамова)

Так важко жити сиротині,
Один-однісінькій на світі.
Живешь і гинеш на чужині,
Шукаєш правди щоби жити.

Нема родини й Батківщини,
Нема рідні, нема батьків,
Немає правди без родини,
Немає счастя від років.

Ночами сниться сон один,
Лани і гори, Батьківщина.
Хатинка, батьківська долина,
Й здається в ній твоя родина.

Ти хочешь двері в ній відкрити,
Зайти й побачити батьків.
Та двері в дім давно закриті,
Здається протягом віків.

Прокинувся. В квартирі ясно,
Аж очі ріже світ зірок,
На дворі стало так красиво,
І розум вільний від думок.

Немає дум про своє горе,
Немає дум про це життя,
Нема думок про слізне море,
Нема думок про це буття.

Одна лиш думка все літає,
І провокує розум мій.
Бо ж без батьків людини не буває,
Ця думка каже мені: "Дій!"

Шукати треба. Треба йти.
На пошуки своєї крові.
Й безумовно віднайти,
Те джерело сімейної любові.

Знайти потрібно. Бо без них
Один ти згинеш на чужині.
Шукати треба подих тих
Кому потрібен ти і нині.

І вір. Знайдеш свою родину.
Знайдеш ключі від тих дверей.
Знайдеш ти батьківську долину.
Знайдеш для себе дорогих людей.

В.О. Некрасов