Село моє – моя колиска.

Село моє – моя колиска,
Подивлюсь здалека, чи зблизька
Та щоб мені не говорили
Для мене рідне і красиве.

Волошки сині у пшениці,
Вода цілюща у криниці
І поле маками горить.
Краса!!! Та що там говорить.

Пахуче жито вітер колихає
Розкинулось від краю і до краю,
Духмяний світанок, безхмарнеє небо.
Що більше у світі людині ще треба?!

Люблю село, бо воно рідне
Таке розкішне, миле, плідне
І ранки росяні пахучі,
І землі ріднії родючі.