Сповідь

Стань моїм небом, спробуй!
Ти зумієш злетіти, знаю!
Я -твоя невгамовна зброя,
Ти -мій безмежний далю!

Стань моїм сонцем дивним.
В пристань снів занеси вітром.
Кораблем почуттів диким,
У каюти в колінах білим.

Ти в світанках прибув літніх.
В чашці кави з терпким рафінадом.
І неонових фарбах світла,
Закрутив в коханні торнадо.

Ти мій ласий шматок щастя!
Відкушу і зжую смачно.
Особливістю нашої казки
Є тепло, щира вірність, вдячність.

А кохання наше, віриш?!
Я завжди бачу пухнастим.
От котом, наприклад, хижим.
З хитрим поглядом- теплим,ясним.

З муркотінням душі в світанках,
І з контролем мишей в куточку,
І гойданням на всіх фіранках,
І дрімати, згорнувшись клубочком.

Це напевне тобі моя сповідь!
Най пробачать мене всі поети.,
Ти в віршах моїх – доля,
Ти -мої загадкові куплети!