Наш Кобзар

Мені Шевченкові вірші,
Чомусь припали до душі.
Чи може доля наша схожа?
Чи то життя таке негоже?

Чи може воля такак сильна?
Бо Україна стала вільна.
Мабуть тарас з дитинства знав,
Народ могучий подолав!

Та вже пройшло багато років,
Безмеж прочитано уроків.
Життя пролинуло, як птах,
А наш Кобзар, завжди в серцях!

Якби побачив нашщ Кобзар,
Такий могучий Божий дар!
Таку квтучу Батьківщину!
Та сильну, вільну Україну!

Тто він би знову народився,
Святою волею умився.
Обняв бандуру, мов дівчину,
Та й заспівав про Україну.