Ніщо не забуто

Багато років, живемо у мирі,
Багато років, яблуні цвітуть.
Та пролетіли роки ніби вирій,
А вдови й досі чоловіків ждуть.

Бо проводжали, ждали перемоги,
Щасливого повернення назад.
Та зворані, забили вже тривогу,
П`ять років, воювали усі вряд.

Хтось повернувсь, когось ище чекають,
Мов ангела, з захмарений небес.
Надії мало, але добре знають,
Що не буває у житі чудес!

Ми кожен рік, святкуєм перемогу,
В житті було, багато премін.
Ми пам`ятаєм матерів тривогу,
А ветеранам шлем низький уклін!

Спасибі вам, Герої ветерани!
Що не щадили ви своїм життям.
Тепер болять жагучі ваші рани,
Що не дають спати вам по ночам.

Спасибі також вам за перемогу,
За спокій наш, ви віддали літа.
В тяжкі часи, ви крокували в ногу,
До цього часу... ехо проліта!!!