Пора

Багато ти рокiв на свiтi прожив,
Але був невдахою, зовсiм чужим.
Немає нi друзів, немає сім"ї
Усе це життя ти пролежав на дні.

Минають роки, але ти все лежиш,
Все найцікавіше ти просто проспиш.
Негайно вставай, підіймайся зі дна,
Бо спроба у тебе лише є одна!

Зрозумій, ти, нарештi, минає життя
Усі ми в кінці канемо в небуття.
Та поки живий, ще не вийшов твій час,
Ти кращого вартий, зроби це для нас!

Я - голос в тобі, ми з тобою одне,
Це не глюк, це насправді, це так не мине!
Ти мусиш змінитись, довірся мені,
Бо нам вже набридло життя у лайні.
Ти можеш, ти мусиш змінитись, тому
Що це все набридло тобі самому.
Ти можеш, ти мусиш змінитись, повір,
Це я говорю, я - твій внутрішній звір!

Вставай, підіймайся, роби вже що небудь!
Мене не позбутись на землі, чи на небі.
Не можеш тікати, не можеш ховатись,
Мені ти повинен лише підкорятись.

Зроби те, що кажуть, зроби те, що треба,
Бо це все твоя, а не наша потреба.
Зроби не для когось, зроби це для себе,
Хіба це така вже велика проблема?

Чому я повинен тобі це казати?
Я не батько тобі, щоб давати поради.
У тобі я застряг, нам обом це набридло,
Зроби те, що кажуть, й повертайся до бидла!

Я - голос в тобі, ми з тобою одне,
Це не глюк, це насправді, це так не мине!
Ти мусиш змінитись, довірся мені,
Бо нам вже набридло життя у лайні.
Ти можеш, ти мусиш змінитись, тому
Що це все набридло тобі самому.
Ти можеш, ти мусиш змінитись, повір,
Це я говорю, я - твій внутрішній звір!

...Повір вже у те, що ти можешь щось більше,
Ніж просто сидіти, дивитися телик.
Довірся і спробуй зробити щось инше,
Адже доля твоя в руках лиш у тебе!