Приїздіть до батьків.

Відшуміли дощі,
Колосяться лани.
І гаї відспівали,
Давно солов’ями.

Я приїхав в село,
Через терни й роки.
Де жили мої рідні,
Дорогі тато й мама.

Хоч триває життя,
Та батьків вже нема.
Кущ калини лише,
Зустріча біля хати.

Ох, немає нажаль,
У життя вороття.
Не повернуться ні,
На поріг мама й тато.

Не чекайте пори,
Приїжджайте завжди.
Як батьки ще живі,
Вас чекають роками.

Не пишіть їм листи,
Повертайтесь самі.
Щоб не плакати потім,
Гіркими сльозами.

24-09-2012 р.