Вздовж стін кам’яних,
По жару йдучи
З дірою в протертому ситі…
…Колись будуть правдою ситі
З криниці засохлої Віри
Отрави знання черпачі...
…Змарнівши від вІтрів хмільних,
Порвуть струни древньої ліри,
Кров змастить закляклі шарніри
Іржею пустих слів покриті…
…Щури гризуть діри в кориті,
Шукають вчорашнього дня…
…Вузлами шляхи… Навмання...
------------------------------
Вздовж тих же все стін,
Нести на поклін,
Плести кайданів павутиння…
…Зів’яле жувати коріння,
З просоння кувати залізо,
Золою нутро набивати
Пакуючи пріллю валізи
Не чуючи дзиги – фрези
Часу, що зірвався з орбіти…
…Знов плачуть пусті образи,
Дзвенять молитовні магніти,
Дріт з голками вздовж частоколу,
…Стій тут… За межу не бреди…
…Біжи по знайомому колу,
По кризі Надії – слюди,
Обманутий стоном Любові…
…Знайди зЕрня в пилу-полові…
…Зчави із граніту води…
|