Щось у серці так болісно коле....

Щось у серці так болісно коле,
Кличе в даль із недоспаних снів….
Ти - моя обездолена Доле,
Ти – мій, сумом охвачений спів…

Ти - обласканий жайвора виспів,
Мелодійний кришталь солов’я…
Мого серця надірваний приспів….
І відлуння душі. Ти – моя…

Вічна скромність і мила розкутість,
Я такою Тебе ще не знав…
Ти - моя нецілована юність,
Ніжна Фея, яку я пізнав…

Безсоромно дивлюсь я на Тебе:
Бачу юних фантазій красу…
У очах - сіре ранішнє небо,
На вустах - присмак тірамісу…

Я ніколи, ти чуєш – ніколи
І нікому тебе не віддам…
Посміхається соєве поле,
Шле казковий привіт небесам.

Ти - і мрія моя, і натхнення,
Незабутньої юності клич;
І суровий порив сьогодення:
Я прийду в твої сни – лиш поклич…

Ти – моя недолюблена Доле,
Мій любов’ю запещений спів…
Ти моєю не станеш ніколи –
Віддзеркалля далеких світів…