Річка дитинства

Там де річка гору білу -
Підмиває з давніх пір.
Вьється стежка по під лісом,
Та впирається в Оскіл.

Тут до віку нема броду,
Щоб на той бік перейти.
Тільки палі в очереті,
Дають згадку про мости.

По під ними соми вьються -
І великі і малі.
За поживу часто бьються,
З води вирячив хвости.

На тім березі три хати -
Що зістались від війни.
Там живе малюк кирпатий
З ластовинням на чолі.

Він на березі господар -
Де привязані човни.
Так охоч до перевозу,
Тільки ти його гукни.

Він сидить уже на веслах -
Тихо воду ними бьє.
Ти не встигнеш прикурити,
Вже він човен подає.

Так за день - разів із сорок.
Оскіл річка не мала.
Та ще течія велика,
Що буває добре зла.