Тамуючи жагу метаморфоз

Лоскоче бите скло тонке проміння,
З перини виринає ГеліОс,
Короткі хвилі, мляве шелестіння
Чужих думок - жалючих сонних ос…

Зимова злоба знов зламала роги
На перехресті весняних вітрів,
Вже лізе хіть з обридлої барлоги
Рвучи закляклі ланки якорів…

Ікари догори лаштують крила
Блукаючи площинами дахів,
Рояться на деревах та перилах
Нуарні згаї збуджених птахів…

Весна несе скрипуче коромисло
Танцюють плями райдужні калюж,
Від сліз і крові шмаття мап прокисло,
Звивається шляху розбитий вуж…

Лоскоче бите скло тонке проміння,
З перини виринає ГеліОс,
І смокче рими змучене коріння
Тамуючи жагу метаморфоз…