Актор

Собі чужий. В чужому світі.
Холодний погляд. Чорна тінь.
Чавив серця, скидав з орбіти,
Косив весни чужої квіти,
Дер на лахміття заповіти,
Чорнила лив в прозору синь…

За колом коло. Вир негоди.
Світила гаснучого лінь.
Виймай з затертої колоди
Отруйне жало насолоди,
Вже википають чисті води
І гасне тьмяна далечінь…

Зола від мрій. Колючі зорі.
Рве вітер жовклі сторінки.
Вінок терновий на акторі,
Крил зламаних фантомні болі,
Скриплять на спаленому полі
Пустих ілюзій вітряки…