brume

Пірнає тінь в чужого сну туман,
Вповзає гусінь тіл в розбиту нору,
Над забуттям мінорного декору
Стерильна суміш вапняку і хлору,
Що вилита в небесний океан…

Забитий по кривим шпаринам бруд,
Розвалених споруд скульптурні групи ,
Зацвілі закути, розідрані халупи,
Серпи ротів, затягнуті шурупи,
Раптові резонанси амплітуд…

Чеканний крок по вибитому шклу,
Ланцюг порук… Налиті кров’ю очі…
Свинцевий вітер молитви регоче,
Зігріта хіть клубки думок лоскоче,
Надії чавить льодяну росу…