Iндустрiя буття

Штучна, давлюча велич граніту,
Маячня перетравлених мар,
Барви вижухлі зайвого цвіту,
Люд чужий на знайомих орбітах,
В білих хмарах байдужий вівчар…

…Стигнуть очі, скриплять механізми,
На обличчях – прокисла роса,
Лізе чорне проміння крізь призми,
Жалять душі голки – атавізми,
Сушить парослі гостра коса…

…Стерті істини, мертві пророки,
Лячний сплін індустрії буття,
Чирви точені, прірви глибокі,
В білих хмарах лиш сміх лежебоки
що поволі спадає в виття…