На хрестi iлюзiй

Знову б’ється крильмИ по промитому склу,
Хоче в прИйми душа на короткий пасОк,
Чи пірнає в пітьму, чи здуває золу,
Чи по лезу ножа, чи крізь пальці пісок_

_Хоче збуджена тінь до глевкОго теплА,
Лінь короткої ночі топити у снах,
Хлище мед золотий по полОтнищу тла
І вузлами тіла у небес на руках_

_На ілюзії хрест, плач по ним, не вернЕш,
Розтечуться ропою по площі дзеркал,
Так пірнають на дно з голок шпилів і веж,
Розбиваючи вщерть із нектаром бокал_

_Чари вимиє ранок в лахміттях вітрил,
Музи висмокчуть кров з його плоті в пітьмі,
Вона вкотре лишилась намОлених крил,
Вони вкотре холодні, чужі і німі…