Суботній епікуреїзм.

Ніч шалена закі́нчилась й сонце,
Перші промені кинуло в морок.
На підлозі твій одяг розкиданий,
Й від хмільного шампанського корок.

Ще лиш кілька хвилин, і будильник,
Розірвав би омріяну тишу.
Я тихенько підні́́мусь і вимкну,
Я... сьогодні тебе не залишу.

Поверну́сь в твій полон світанковий.
Плечі ковдрою ніжно накрию.
На подушці волосся шовкове.
Поцілую атласну шию.

В сон рожевий спільний для нас обох,
Ми поринем з тобою мов діти.
І прокинувшись, десь близько трьох.
Будем далі життю радіти.