Втеча

Збиваючи пил з фоліанту без назви і дати,
Забави заради, в тіснім лабіринті ілюзій,
Цю воду чорнильну тріпочучи крильми ковтати,
Йдучи по протоптаній смузі в наврочений кут…

Сумління там - спрут, надія - омана в тумані,
Червоні герані на скроні вже міряє мить,
Небесний банкрут завинив люду зайвому дані,
Сідає на плечі приблуда і мантри бубнить…

Пекучу палітру вже студить нічна порожнеча,
Зламавши мечі, пересуди проклявши, мовчи…
…В тісний лабіринт із реалій жалючих бо втеча,
Шум білий в каналі і тліючий вогник свічі…