У кожного своя...

У кожного своя війна, він п'є безсоння, наче воду,
Вона, вже тілом не одна, змішавши спогадів колоду
Вже тліє тихо, як свіча, зломивши лЕгкі білі крила,
Він йде на жало пірнача, і косу молить, щоб скосила...

...У кожного свої світи, їй знов чиплятися за мрії,
Йому в туман кривавий йти (з/н)а лихварів та гречкосіїв,
Вони зійшлися на мосту і розминулися до скону
Зле сонце злиже сліз росу, і білий іній вкриє скроні...