Зайва нота

Констеляції жовтих вікон / імітація почуттів,
Грати ролі чужі довіку, гнати душу в затишний хлів_

_Він хотів бути тим, єдиним, для тієї, що серед хмар,
Заплелися вузлами реї, іній висохлі вкрив лілеї,
Смокчуть дні блідолиці феї і рахує гріхи вівчар_

_Ласі лиси бажань до плоті, хитрі погляди/сни пусті,
До весни ще далеко _гаснуть_ констеляції вікон жовті,
Сохнуть мрії в пустій турботі,час буксує в зими болоті
І зірвавшись на зайвій ноті стигнуть спалахи холості...