Холодний дотик

Той попіл ночі, прозорі стіни,
У піні зорі, скрегоче час,
Ще хіть лоскоче, та скроні - в іній,
У сірім морі не буде нас...

Той люд по пасткам, в міцні тенета,
З надії гОлки на віри гак,
Ще вірить ласкам, словам, предметам,
І сліз в покуттях збирає мак...

Хмиз тіл байдужих, свічей задутих,
Сердець затихлих, пріснИх пісЕнь,
Не треба раю... останній подих,
Холодний дотик, порожній день...