Діти Тіні

Її сльози темні, його карти биті,
Вже давно даремно на одній орбіті,
Як до луни зерня, мавка до інкубу,
Вже не жалить стерня плоть від хіті грубу...

Кігті крають серце, мари жалять очі,
В час хмільних інерцій в хмар кубло охочі,
Чи чекати сонця, чи сліди ховати,
Його сльози - стронцій, в її козир грати...

Змій хвоста кусає, все біжить по колу,
Попіл снів літає, душі чахнуть долу,
Спалене торішнє, на одній орбіті
В сотий раз безгрішні безіменні діти...