Гібрид

В лещатах цифрового бога,
Під гнітом піксельного неба,
Реінкарнована тривога,
Шляху хоча б куди потреба...

Не треба диких колискових,
Басових мантр, спокус хімічних,
Рапсодій спліну світанкових,
Злиття у ламані дотичних...

До забуття далеке світло,
Лелеки в гніздах, білі крила,
Дерев шумні, гігантські мітли,-
Все тінь важка, чужа накрила...

Ламай затори лабіринту,
Рубай вузли, спрямляй спіралі,
Стирай вкарбовані імпринти,
Дерися з-під часу вуалі...

Лий воду на коріння пріле,
Пий сонця мед, пали всі мапи,
Гартуй тонке астральне тіло,
Відлуння янгола і мавпи...