Як неповторна твоя вранішня краса.

Світає! Зорі сиплються за обрій
Вогнем палати починає неба край
Одну із найкрасивіших фантасмагорій
Ти посмішкою ніжно привітай.

Ще мить, і темна ніч відступить
Ще трохи, й зникне морок віковий
Пташиний спів солодкий сон поцупить
В обіймах ми зустрінем день новий.

Не поспішай нікуди, світ нас зачекає
На буйних травах ще не висохла роса
І тільки перший промінь сонця знає
Як неповторна твоя вранішня краса.