Безсоння

Тихими фарбами бавила тло ніч,
Реготом першого ліпшого ліхтаря,
Опліч плечем з шепотом протиріч,
Вістрям на вістря з оком поводиря...

Де ті тенета пам'яті слюдяні,
На полотні ні лінії, білий степ...
Пестити рими десь, на німому дні,
Тільки б не в пастку ,тільки б не в снів вертеп...

Тихими фарбами, зорями поміж хмар,
Пострілом спогаду, дзеркалом крижаним,
Випий безсоння чорний, густий відвар,
Най затріпочуть музи, як кажани...