Інший

Шаблезубим, забутим містом,
Де щербатих стін доміно,
Гамма в'їлася брудно-плямиста
В снів тріскуче німе кіно...

Вирвав пам'ять з важким корінням,
Видрав з мозку жало жалю,
В серце повне чужим сумлінням
Словом мертвим, як лід, плюю...

Вже хтось інший з люстер щербатих
Оком вицвілим риє дно,
Раз бо вирішив : бути/мати,
В хмари/прірву вже _ все одно...

Так бо ліпше, в кишені бога
З метрономом звіряти пульс,
В світі цілім один. Нікого.
Тільки рацій сухе : " плюс-плюс"...