Сіра веселка

Веселки градації сірих тонів,
Калюжі налякані шепотом вітру,
Рахуєш у натовпі кількість голів,
Складаєш з них дня мимобіжного титри,

Васал корпорації йде до мети,
Окрилений наймит, закручені роги,
Хитає над прірвою щастя мости,
Вхопиши за бороду мертвого бога...

Тебе хтось чи ти, в мозку труйне жало,
Як лялька на нитках гнилих та коротких,
Так є і так буде, так завжди було,
Від сивих давен до часів жовторотих...

Розплющене серце, порожнє, чуже,
Лінива інерція зайвих транзакцій,
Тінь жертву свою з перших днів стереже,
До перших веселок із сірих градацій...