Тверезе заклання

Голодні отари, під косу трава,
Останні почвари, величні жнива,
Зола на терезах, кармічна петля,
Тверезе заклання до пащі нуля…

Хоч леза блищали, чи віра могла,
Хронометри стали без чверті до зла,
Імла над могилами, ворона крик
І вирваний правди зміїний язик…

Розмелений лід і розпечена кров,
Слід вслід тіні довгі між чорних церков,
Часи круторогі, щетина хрестів,
Чи тут босоногий крилом шелестів…