Листок помаранчево - красний

Одного разу в теплу осінь
Я розівчусь кохати зовсім
Я заховаю почуття, сховаю їх в найглибші далі
Щоб у житті більше ніколи, не відчувати від кохання болі
Щоб назавжди забути смуток і як ридати у подушку
Щоб не знати більше зради і що вени ріжуть вертикально
Мабуть, я стану трішки стерва
І погляд буде не такий
Але вже набридло бути з тими, що просто на один лиш день
Що відчайдушно, прямо в очі говорять сміло про любов
Про ту любов, як кажуть - "псевдо", яка лише просто на час
А потім йдуть кричати іншим, що вони їхнє життя
А ти ледь стримуючи сльози сповзаєш тихо по стіні
Ночами бачиш лиш кошмари і згадуєш минулі дні
Обіцяєш, що будеш сильна і не дасиш собі пропасти
Збираєш сили у кулак й прямуєш зранку людям посміхатись
але носиш з собою пакет для рвоти, на випадок нового кохання на віки
І ненавидиш уже всі ті "ваші" треки
вивчені на пам'ять усі куплети
Спалюєш фото і усі присвячені йому вірші
Хоча це нічого не змінює адже все залишається в голові

______________
І коли впаде на мокрий сирий асфальт листок помаранчево-красний
Я не викинусь з вікна
а почну викидати