Почуйте!

Який нестерпно довгий шлях
Куди веде він?
В яких мені пророчили прокляттях
Іти по нім?
Плетуть думок товсті нитки
Думки про них.
Думки про нього. Всі вони
Кольору сірого.
Голосу німого.
Кричу «люблю»
Та хто почує?
Кому потрібно, щоб любила?
Я забуваю себе знов
І знов собі ламаю крила.
Почуйте голос!
Я кричу! Почуйте, люди, голосу німого
Я знаю істину, і я сказати хочу,
Якби ж ви знали,
Люди, - що шляхи,
Усі шляхи ведуть в нікуди.