Тінь дотику до душі

Шукав усюди, та не міг знайти
Погляду твоїх очей.
Як же ж ти могла піти,
Загубитись поміж людей.

А пам"ятаєш, як з тобою
Я проводив теплі вечори...
Небом милувались над собою,
Нами милувалися зірки.

А пам"ятаєш, як за руки ми
Трималися завжди,
Коли я йшов чи ти ішла,
Хоч не було коли.

Пам"ятаєш, як на клені
Вирізав я наші імена.
Листя тоді падало зелене-
Часу не потрібна данина.

А пам"ятаєш...хоча мабуть ні.
Давно пройшли ті світлі дні,
Коли мені ти посміхалась,
Хоча би що тоді не сталось...

Колір очей твоїх забув!
І не згадав, як не бажав.
Нічого з того не здобув,
З того, коханням що вважав.