Дикі янголи скроні клюють

Дикі янголи скроні клюють,
П'ють нектари з душі вже стиглої,
І сміються з глибоких покуть
І полюють на жертовний вівтар...
Знову в серці принишкла лють,
Музи б збутися остогидлої,
Бо не кров вже, а чиста ртуть,
Бо ти зайвий серед нездар...

Облизала, ковтнула ніч,
Затягло в лабіринт з люстерами,
Знайдеш раду си, як зазвич,
Розмалюєш в строкате сни...
Світла й теміні вже опріч,
Най гуляє тінь напівсферами,
Серед мертвих, блідих облич
Чуєш привидів голоси..