Закохана

Чому так тяжко на душі?
Немовби камінь в неї закотився.
Десь там далеко,
Пісню хтось співає,
А ближче, ранок ввже росою вмився.

Душа болить,мабуть так серце хоче,
Душа болить,кохання там горить.
Як колісниці в небі грім грохоче,
То буде дощ, щоб вогник загасить.

Та не загасить , той вогонь краплина,
Бо серця біль, нічим не загасить.
То закохалась молода дівчина,
То жар кохання,а воно не спить.

Не спить кохання , бо завжди в тривозі,
Щоб не погасла іскорка в росі.
Та щоб біда не стала на дорозі,
І не ридала іволга в душі!

Навіщож так сердечко своє рвати?
Як можна це кохання приховати.
А якщо ні, то відступи покірно,
В коханні лише лебеді бувають вірні.