Зрада

Замріяно дивилась вдалеч,
Рожеві губи надулись,
Свою ти показала велич,
Я поглядом твоїм скоривсь.

Скорився, бо скоритись мушу,
Від погляду твого в грудях,
Щось закололо попід серцем,
Й слова застигли на вустах.

Слова про біль, кохання, зраду,
Що вже не зможу пробачать.
Та все ж я дам тобі пораду:
- Із почуттям не можна грати.

Не можна дати лиш надію,
А потім взяти й розтоптати.
Усе спаплюжене тобою
Не буде більше розквітати.

Не будуть двері розчинятись,
Які ведуть у райський сад.
В очах огонь не заіскриться,
Кохання прийде лише в снах.

Зів’яне пристрасть і надія,
У жилах кров не закипить.
Тандем з тобою лише мрія,
Ми були разом тільки мить.