Темiнь. Амiнь...

Темінь. Амінь. Сум за струмом в проваллях провінцій.
Трутні п’ють ртуть із мережі гірлянд метрополій.
Перебирає намисто молитви патрицій,
Прірва пустої ікони ламає паролі.

Ролі знайомі. За глянцем пустих декорацій
Клони залеглих на дно місять в ступі багно.
Мізки шкварчать від завзяття коротких вібрацій,
Білі ескорти рвуть з поспіхом мапи рядно.

Рік чорних дат на прямій до якого порогу?
Чий каганат змастить кров’ю холодних свій стяг?...
Знов лялькарі вивірять акцент епілогу,
Ділячи з поспіхом скарб безіменних звитяг…