Похід Олі за грибами

Рано в ранці Оля встала, в кошик огірок хліб, сало поклала.
Та й пішла в сосновий бір розпочати грибний збір.
Підійшла до лісу, стала, пісню чарівну співала:
- Друзі ви мої гриби, йдіть із далеку сюди, буду всіх я вас збирати в кошик старанно складати.
Подивилась на всі боки, скрекіт чути від сороки, голки враз зашаруділи Оля бралася за діло. Йшли з усіх сторін гриби, в кошик полчища лягли.
Ручки вправно працювали, кошик з верхом накладали, інші вже не поміщались, поруч Олі крококували.
Утомилася як слід, сіла з’їсти свій обід, лиш дістала хліб і сало, зайчик і лиска пробігали, стали поруч попросили, Оля їх і пригостила. Подивилася в кишеню, огірок взяла зелений, укусила за бочок, враз з’явився їжачок, носиком своїм сопів, їжу Оліну просив, віддала усе що мала, задоволено сказала:
- Їж смачненький огірок, дам тобі я ще й грибок, їх у мене є багато, мене вчив збирати тато!
Дівчинка щаслива встала і до будинку крокувала, як зайшла вона в ворота, вся рідня відкрила рота, в кошику гриби стрибали, пісню з Олею співали, всі поганки й мухомори танцювали до умори. Мама Олю відмивала, всі поганки проганяла, тато донечці зарадив, в ліс сказав ідемо разом, заспокоїлась дитина, до лісу піде родина, я навчу їх як співати, щоб грибочків назбирати.