Розумниця Білочка

Білочка руда сиділа – сонечку собі раділа.
Вовчик-братик пробігав – білочку він нажахав.
Враз пухната застрибала – зайчика в кущах злякала.
Зайчик з місця як шкурнув – їжачка в траві штовхнув.
Їжачок в клубок скрутився і з пеньочка покотився.
Тут злякалось ведмежатко: «Ой рятуйте мамо, татку!».
«Що за галас, що за гам? Не потрібно крику нам!» –
Відгукнулася сова, мудрі ті були слова.
В лісі враз настала тиша… З нірки вискочила миша,
Пропищала: «Сором вам – ліс великий, нас багато, треба всіх нам поважати».
Білочка на те сказала: «Якби мишка не пищала, крику в лісі було б мало!»