И будет дождь...

Одно стихотворение-две версии

Русскоязычная версия

И будет дождь...

И будет дождь. Уронят небеса,
Когда закроют тучами полмира.
И пропоёт безудержная лира,
О чём ты ей тогда не рассказал.

Уж не расскажешь. Оборвалось то,
Что единеньем душ казалось светлым.
Оно отпустит тихо. Незаметно
Смятением дороги заметёт.

Всё смоют капли. Не ищи следа
Тепла, которое уж больше не воскреснет.
Как и весне, ему не станет места
В двух душах, одиноких навсегда.

И будет дождь...

6 августа 2026 года


Україномовна версія

І буде дощ...

І буде дощ, що зронять небеса,
Коли затулять хмарами півсвіту,
Та розпочнуть незборену сюїту,
Про головне, що ти не розказав.

Вже й не розкажеш, обірвалось те,
Що називалось щиро: душ єднання.
Воно, мабуть, забудется останнім,
І сум'яття дороги замете.

Прощальні краплі змиють всі сліди,
Того тепла, що більше не воскресне.
Буятимуть такі холодні весни
У душах, одиноких назавждИ.

І буде дощ...

26 травня 2024 року.