Павучок-хрестовичок

Невеличкий павучок,
Павучок-хрестовичок,
Світ побачив у машині,
Народився на дротині –
На тонесенькій антені
Пригорнувся він до нені.
Але десь узявся дядько,
Став машину мити хвацько:
Загуділо, загойдало,
Маму в пилосмок забрало…
А маленький павучок,
Павучок-хрестовичок,
Зачепився за гачок
Та й заліз у рюкзачок.
Блискавка ураз закрилась,
Шум і гам тоді зчинились…
Деренчало і гурчало,
Радіо чимдуж заграло,
Засміялася дитина,
З місця рушила машина.
Засмутився павучок,
Павучок-хрестовичок:
«Чом же я сюди сховався
І до мами не дібрався?
Хочу виповзти з торбини
І покинути машину.
Та й поїсти саме час,
В мами є щось прозапас…
З ненею гарненько б грався,
В павутинні я б гойдався..»
Але вмить думки зірвались,
Бо автівка паркувалась…
Зупинилася машина,
Підняла рюкзак дитина.
Захитався рюкзачок –
Впав на днище павучок:
«Я не хочу до дитини!
Ой, відкрийте ж ці щілини,
Я тікатиму, як зможу,
Хто ж мені тут допоможе?»
Та ніхто його не чув…
Павучок один там був.
Крізь щілини било сонце,
Ніби зрання у віконце…
І хотілося тікати,
Крізь щілинки пробиратись.
Але вгледів павучок,
Що з маленьких дірочок
Пробивалось не проміння,
А від лампи миготіння…
Зрозумів тут павучок,
Що потрапив на «гачок»:
Він в полоні у дитини
Прямо у її хатині!
В рюкзаку знайшов щілину,
Непомічену донині,
Вибіг хутко на підлогу.
Нелегка була дорога –
По стіні в куток за ліжко
Дріботіли швидко ніжки.
Там забився у куточок
І наплів собі клубочок.
Павутинку розтягнув,
Так голодний і заснув.
Тут дитинка давай гратись,
М’ячиком в куток кидатись.
Прикотився він ураз
В павутиновий «палац».
Павучка малюк побачив
Та й давай з ним грати в м’ячик.
Глянув сумно павучок:
«Знов потрапив на «гачок»?
Вісім вічок павучка
Налякали малючка.
Він чимдуж давай тікати,
Геть біжить собі із хати.
Та поріг не дав пробігти,
Позбивав малий всі лікті,
Всі колінця він подряпав,
Сів хлопчина та й заплакав.
Павучок – комаха мила,
Всі свої зібравши сили,
Павутиння враз наплів,
Рани ніжно заліпив,
Огорнув колінця гарно
Зажили умить всі рани.
Хлопчик друга обійняв:
«Ти мене урятував!
І для тебе я охоче
Все здійсню, що ти захочеш!»
Павучок зніяковів,
Аж легенько затремтів,
Загорілись оченята,
Мовив тихо до дитяти:
«Якщо можеш, зроби ласку –
Пилосмок відкрий, будь ласка…
У полоні там матуся,
Я за неї так боюся».
Тут зворушений малюк
Пилосмок узяв до рук,
Довго-довго відкривав –
Полонену рятував.
А коли завершив справу,
Разом пісню заспівали:
«Звір, комаха і людина,
Рибка в морі чи тварина –
Всі ми друзі на Землі:
І дорослі, і малі!
Всі важливі в цьому світі –
Знають це й батьки і діти».